Незвичайні пригоди трьох Обормотів у Країні Чудес

Роман-епопея українського літератора Віктора Рафальського (прозаїка, поета, драматурга, 1918-1994) «Незвичайні пригоди трьох Обормотів у Країні Чудес», написаний в 1966 році, – заборонений у СРСР гострий сатиричний твір, за написання якого автор на 20 років був позбавлений волі (лише в 1987 його відпустили на свободу). «Незвичайні пригоди…», дія яких відбувається наприкінці 50-х і на почату 60-х років минулого сторіччя, – це дотепна «одіссея» трьох аргентинських комуністів з українським корінням – братів-близнюків Івана, Петра й Миколи на прізвище Обормоти, активних ловеласів і любителів вишукано випити та закусити, що переселилися з рідної Аргентини до Країни Чудес (Країни Рад, тобто СРСР). Подорожуючи цією своєю новою «комуністичною» батьківщиною, вони постійно зіштовхуються із проявами несправедливості, порушень прав людини й зловживаннями начальства, але, будучи переконаними прихильниками правлячого режиму, усе це виправдовують і схвалюють. Тим часом радянські «органи», підозрюючи їх у шпигунстві, встановлюють за ними стеження в особі досвідченого конррозвідника капітана Івана Дзюби на прізвисько Півтораівана… У російській літературі аналогічними за силою антирадянської сатири можна вважати романи Володимира Войновича. Крім героїв, придуманих В. Рафальським, у «Незвичайних пригодах…» фігурують і реальні історичні особистості, а також герої-авантюристи, «запозичені» в інших сатириків: Остап Бендер, Никодим Дизма і Йозеф Швейк. Увага! Роман адресований тільки дорослим читачам (зокрема через наявність сексуальних сцен).